Стандарт: ТУ У 113-03-629-90

Перш ніж говорити безпосередньо про КАС, хотілось би спочатку зробити невеликий екскурс в азот, вірніше, в його форми.

На ринку України існує великий асортимент мінеральних добрив представлений у трьох основних групах: гранульовані, рідкі та водорозчинні. Найбільш поширена гранульована форма через її певну доступність внесення.

Рідкі мінеральні добрива на ринку представлені у такому асортименті: аміак (який необхідно скоріше віднести до газоподібної форми), аміачна вода, КАС (карбамідо-аміачна суміш) і РКД (рідкі комплексні добрива).

У всіх зазначених добривах азот знаходиться в різних формах і кількостях. Сьогодні активно використовують добрива, що містять три форми азоту – амонійну, нітратну та амідну.

КАС відрізняється якісними і кількісними позитивними особливостями дії у порівнянні з іншими формами добрив. В КАСі при взаємодії з мікроорганізмами амідна форма азоту переходить в доступну рослинам амонійну форму. В процесі нітрифікації, якщо температура ґрунту досить висока для мікробної активності, амонійна форма азоту переходить у нітратну.

Таким чином, під час внесення КАСу, який має різні форми азоту, ми одержуємо пролонгований ефект його засвоєння рослинами. Крім того, процеси взаємного перетворення азоту в ґрунті залежать від безлічі факторів (температури, вологості, аерованості, кислотності та ін.), тому наявність різних форм азоту в ґрунті може розглядатися ще і як «політика страхування».

На жаль, під час внесення аміачної селітри, в умовах тимчасового або постійного надлишку вологи, значна частина нітратного азоту вимивається із ґрунтовою водою, коли він знаходиться нижче зони кореневої системи. Азот при цьому стає недоступним, а, отже, втраченим для живлення рослин. У такому добриві нітратний азот, у процесі денітрифікації (перетворення нітратного азоту в газоподібний), випаровується  в атмосферу.

Характерно, що денітрифікація розвивається при обмеженій кількості кисню в ґрунті, при його значним ущільненні, при надмірній заболоченості місцевості. За підвищених температур ґрунту, коли мікроорганізми активізуються, можливість розвитку денітрифікації зростає.

Амонійний азот часто зв'язується із часточками ґрунту, і, таким чином, уникає вимивання. До того ж він більш схильний до випаровування (тому амонійні форми азоту завжди загортають у ґрунт). Амонійний азот, за умов сприятливих нітрифікації – температура, волога й наявность кисню, швидко перетворюється на нітратний (нітрифікація). Амонійна форма азоту, при внесенні з осені, економічно більш ефективна вважаючи на зменшення втрат азоту.

Для забезпечення найбільш оптимального живлення рослин азотом необхідно в першу чергу забезпечити дробове живлення сільськогосподарських культур, оскільки споживання азоту рослинами відбувається впродовж всього періоду вегетації. У зв'язку з наведеним вище внесення КАС навесні під передпосівну культивацію виглядає як одне з оптимальних рішень.

А зараз трохи докладніше безпосередньо  про КАС.

КАС – це суміш водних розчинів аміачної селітри та карбаміду (в співвідношенні 35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). Густина рідкого добрива складає  до 1,34 кг/м3.

Це єдине азотне добриво, що містить у собі три форми азоту:

нітратну – забезпечує миттєву дію,

амонійну – у процесі нітрифікації переходить у нітратну форму,

амідну – у результаті діяльності ґрунтових мікроорганізмів переходить в амонійну форму, а потім у нітратну.

Таким чином, КАС забезпечує пролонговане живлення рослин азотом. Через відсутність у складі КАС вільного аміаку він не випаровується в атмосферу під час внесення, однак наявність амонійної форми робить бажаним мінімальне загортання, особливо в умовах високих температур і відсутності опадів після внесення.

Собівартість азоту в КАС найбільш низька, оскільки втрати азоту при внесенні КАС не перевищують 10% від загального азоту, водночас, як при внесенні гранульованих азотних добрив досягають 30-40%.

Одна з найважливіших переваг КАС - його висока технологічність:

Внесення КАС як рідких добрив більш  рівномірніше, ніж твердих, гранульованих.  

Внесення КАС добре поєднувати з використанням пестицидів в одній баковій суміші. Це дозволяє скоротити декілька операцій по догляду за посівами.

Доцільно використовувати для дробових підгодівель вегетуючих рослин. При цьому одночасно відбувається і кореневе і позакореневе живлення. У залежності від фаз розвитку культурних рослин й застосовуваного обладнання, КАС розводять водою в необхідному співвідношенні або не розводять.

Внесення КАС добре поєднується з мікроелементами.

Необхідність позакореневого живлення обумовлюється такими факторами: стресовими ситуаціями (низькі температури, заморозок, нестача вологи й т.п.), уповільнення інтенсивності засвоєння елементів живлення кореневою системою,що сповільнює темпи росту й розвитку.

В умовах низьких температур або нестачі вологи в ґрунті поглинання живильних речовин значно вповільнюється. Часто критичні періоди щодо нестачі макро- і мікроелементів у зернових наступають у фазі виходу в трубку - колосіння.

Внаслідок інтенсивного, швидкого наростання вегетативної маси запаси легкодоступних елементів живлення із ґрунту вичерпуються або їхнє засвоєння «не встигає за темпами росту рослин». У такій ситуації необхідні позакореневі (листові) підживлення КАСом.

При цьому ступінь (відсоток) і швидкість засвоєння елементів живлення із добрива КАС через листову поверхню значно вище, ніж при засвоєнні з добрив, внесених у ґрунт. Для цього найкраще підходять розчин КАС, розведений водою. Амідна форма азоту швидко проникає через листову поверхню зернових колосових та інших культур.

Листове живлення доцільно поєднувати із внесенням мікроелементів і (або) засобів захисту рослин. Рекомендації по одночасному використанню водорозчинних добрив та КАС можна більш детальніше подивитись на сторінці водорозчинних добрив. 

КАС – це насамперед дуже гнучкий додатковий інструмент живлення сільськогосподарських культур в умовах високоефективного виробництва. Він дозволяє скорегувати живлення у ключові фази розвитку рослини для корекції, посилення відсутніх факторів у розвитку, для одержання необхідних характеристик товарної продукції (білок, клейковина, пивоварний ячмінь і т.д.).

Крім усіх вищезазначених переваг КАС не забруднює навколишнє середовище, поліпшує споживання азоту під час посухи, експлуатаційні витрати на його внесення значно нижче, чим інших добрив. КАС не токсичний, не пожежо- і вибухонебезпечний, що особливо актуально для селітр. Внесення КАС проводять з найбільш точною нормою внесення. Може перевозитися в будь-яких ємностях (пластикових, нержавіючих, із вуглецевої сталі). За рахунок додавання інгібітору корозії (ВАТ «Азот» Черкаси використовує «НОВОКОР») за умов безперервного зберігання КАС корозія не перевищує 1мм у рік.

КАС можна використовувати в такі строки й способи:

Восени – під основний обробіток.

Навесні – під передпосівний обробіток.

У період вегетації сільськогосподарських культур для кореневого і некореневого живлення .

Норми й дози внесення КАС залежать від виду культури, строку й способу внесення, попередника та інших чинників. Ніяких спеціальних обмежень не існує.

Перше весняне живлення озимих проводять після сходу снігу при поновленні вегетації рослин, у період кущіння з дозою 30-40кг. ДР (діючої речовини) на гектар, коли температура не вище 10°С, розведення КАС не потребує. Можливе збільшення норми внесення добрив, в залежності від фізіологічного стану рослин.

Друге живлення проводять комбіновано з додаванням засобів захисту рослин, регуляторів росту у фазі початку виходу в трубку, при цьому разова норма азоту не повинна перевищувати 30кг. ДР. У разі другого живлення озимих, щоб уникнути опіків, КАС доцільно розбавити водою в співвідношенні 1:2, а за спільного внесення з гербіцидом 1:3 або 1:4. За необхідності додаткового внесення азоту можливе третє пізнє живлення у фазі початку колосіння озимої пшениці з нормою не більш 10 кг/га ДР.

Для ярих зернових культур найкращий результат досягається за дробового внесення:

80 кг/га – у передпосівну культивацію;

20-30 кг/га - у стадії 1-го вузла;

5-8%-м розчином у стадії 2-го вузла в баковій суміші з препаратами, що сприяють збільшенню вмісту білка і підвищенню якості врожаю (сірковмісні препарати).

При внесенні КАС в живлення по вегетуючим рослинам, доза азоту не має перевищувати 10-20 кг/га ДР за обов'язкового розведення водою у співвідношенні 1:4 через можливі опіки рослин.

Під ячмінь КАС найбільш доцільно вносити як основне добриво під передпосівну культивацію.

Розчини КАС можна вносити, розбавляючи й не розбавляючи водою. Це залежить від технічних можливостей агрегатів. У разі розведення витрата робочого розчину на 1га має становити 100-300л.

Кращий час для позакореневого живлення розчинами КАС - ранкові (за відсутності роси) і вечірні години. У прохолодну й похмуру погоду цю роботу можна проводити впродовж дня. Не слід підгодовувати рослини розчинами КАС при температурі вище 20°С, низької відносної вологості повітря, у сонячний день, тому що у цих випадках можливі опіки листової поверхні рослин. Найбільш схильне до опіків молоде листя рослин. В усі фази розвитку рослин розчини КАС навіть при дозі 10кг азоту на 1га можуть викликати деякі опіки рослин, однак вони не призводять до зниження врожаю.

У разі використання КАС як позакореневого живлення рН розчину має бути в межах 8-9. Ефективність цього добрива залежить від погодних умов. Максимальна вона в тому випадку, коли розчин залишається на поверхні листя тривалий час. Тому високоефективна обробка посівів дає кращі результати у похмуру прохолодну погоду.

Відразу після заливних дощів, сильної роси застосовувати КАС у суміші не рекомендується, тому що опади роблять структуру верхньої пластинки листя більш проникною (відповідно більш чутливою), тому обприскування посівів має проводитися після висихання листя рослин.

Оптимальний час для внесення КАС у суміші з гербіцидами - вечір, тому що поглинання азоту вночі відбувається повільніше. Під час внесення КАС необхідно використовувати розпилювачі з розміром крапель вдвічі більше, ніж для гербіцидів.

Підводячи підсумки переваг внесення КАС перед гранульованими добривами можна зазначити такі переваги та недоліки:

Однак зазначені недоліки досить легко усуваються.  Потрібні особливі умови перевезення КАС, які обмежуються перевантаженням автотранспорту (через велику густину КАС). Тому рекомендується заповнювати ємності не більше ніж на 80%. Присутність антикорозійних домішок зводить корозію вуглецевих сталей практично до нуля.

Будь-який обприскувач може бути переобладнаний під внесення КАС, для цього необхідно:

- замінити деталі з кольорових металів на полівінілхлоридні, нержавіючі, або склопластикові;

- для проведення позакореневого живлення замінити щілинні форсунки обприскувачів на дефлекторні.

Розмір крапель, що розпорошуються обприскувачами у разі внесення засобів захисту рослин (гербіцидів, фунгіцидів), не перевищує 0,3 мм. Це робиться для того, щоб краплі потрапляли на шкідників і затримувалися на листі, тим самим захищаючи їх від фітофагів.

Але у разі живлення КАС потрібна крапля такого розміру, щоб речовина скачувалася з рослини, тільки змочивши листя. В іншому випадку рослина може одержати опік. Саме дефлекторні форсунки дають потрібний крупно-крапельний розчин. Щілинні форсунки можуть бути використані винятково при внесенні з гербіцидами при обов'язковім розведенні КАС водою;

- для роботи у вітряну погоду використовувати подовжувальні шланги.

Хотілося б коротко відзначити існуючі перспективи КАС:

За інформацією ВАТ «Азот» м. Черкаси споживання КАС на внутрішньому ринку України неухильно збільшується. Динаміка росту споживання представлена в таблиці:

Неухильне збільшення споживання КАС в першу чергу пов'язане з підвищенням культури землеробства, низькою технологічною вартістю азоту й низкою вищезазначених  переваг.

Спільно з ВАТ «Азот» (м. Черкаси) наше підприємство проводить реалізацію КАС автомобільними нормами.